Я б хотіла до тебе вернутись
І повернусь щойно матиму змогу,
Мене завжди манило до тебе,
Попри кордони і мову –
незбагненну, але чудову.
Я блукатиму знову самотня,
Щоб в тобі відшукати себе.
Бо колись з тобою зустрівшись,
Закохалася з першого погляду.
Ти – мрія, що для мене здійснилася,
Та ночами мені досі снишся –
В поєднанні репресій і величності,
В переплеті сучасного й вічного.
Лиш побачивши вперше тебе –
Я збагнула тут же, миттєво!
В Празі залишиться серце моє,
Бо вона як сестра з моїм Львовом.
Рік тому, саме в березневий період побувала в Празі. Досі під враженням від того міста, атмосфери, що його наповнює. Прага зачаровує з першого кроку – там є нагода побачити сучасне і старовинне, епоху величі і час репресії – все переплітається в одному місті. Вражень стільки, що відповідних слів аби їх описати немає.
Скину сюди декілька з всіх тих фото, які зробила там.
А все ж, найкраще, що для мене було в Празі, це коли в передостанній день групі надався вільний час для вільного візиту містом.
Я тоді просто озброїлась картою самотужки (бо ніхто більше на таке «божевілля» не погоджується) пішла за моєю методикою пізнавати нові місця «в світ за очі» – йду куди хочу, звертаю куди хочу, спочатку без орієнтації де знаходжусь. Потім за допомогою карти (або й візуальної пам’яті) знаходжу дорогу повернення… Таким чином є змога подивитись не лише на красиві архітектурні пам’ятки та туристичні місця, а й на справжнє життя, яке бурлить в місті, на людей, що його населяють. Як на мене, так ще краще. Але застерігаю – така методика призначена далеко не для всіх і може становити небезпеку! Ніколи не відомо куди занесуть ноги, чи не доведеться тікати і т.п.
Якщо колись буде можливість – поїдьте в Прагу! Аніскілечки не пожалієте, вражень – море!
20.03.2013
Ольга Врублевська
.
Источник:
